Отказ от прививок для ребёнка (на рус. и укр. языках)

Получение земли (законодательство связанное с выделением земли. Опыт общения с местными властями). Регистрация земельного участка, жилого дома; регистрация рождения ребёнка, рождённого дома. Домашнее образование и другие юридические вопросы.
Аватар пользователя
Вячеслав Богданов
Учасник iнiцiативної групи
Сообщений: 1143
Зарегистрирован: Вс сен 04, 2005 3:48 pm
Откуда: родовое поселение Благодатные родники, Одесская обл.
Контактная информация:

Отказ от прививок для ребёнка (на рус. и укр. языках)

Сообщение Вячеслав Богданов » Пт мар 09, 2007 10:58 pm

Многих родителей волнует вопрос "Как не делать своему ребёнку прививки?" Об этом Вы можете прочитать в этой статье.

Отказ от прививок для ребёнка

Родители имеют законное право не делать своему ребёнку прививки.
О вреде прививок, их возможных последствий для здоровья детей – это отдельная тема. Об этом можно прочесть в публикациях Галины Червонской, Александра Котока "Безжальна імунізація" (прим.: сайт автора - http://www.homeoint.org/kotok/)и в другой литературе.
Родители могут отказаться от прививок для своего ребёнка с самого его рождения.
Так, когда родители, после рождения ребёнка, вызовут к себе детского педиатра, то он будет говорить о необходимости сделать прививки вашему ребёнку. Вы можете написать заявление, что отказываетесь от прививок и берёте на себя полную ответственность за здоровье ребёнка.
Кроме этого, если вы уезжаете в другое место на постоянное место жительства, то можете и по этой причине отказаться от прививок.
Вообще, родители могут отказаться от прививок в любой момент, написав соответствующее заявление в детской поликлинике.
Никто не может Вас заставить или принудить сделать своему ребёнку прививку. Так, в статье 27 Конституции Украины определено, что каждый имеет право защищать свою жизнь и здоровье, жизнь и здоровье других людей от противоправных посягательств.

Отказ от прививок для ребёнка соответствует нормам законодательства, в том числе:
1) ст.19 Общей Декларации Прав Человека (каждый человек имеет право на волю убеждений);
2) ст. 26 Общей Декларации Прав Человека и ст. 43 Конституции Украины (о праве на образование, в том числе дошкольного);
3) ст. 3, ч. 1 Закона Украины „Про освіту” (о возможностях получения образования гражданами Украины независимо от состояния здоровья, убеждений и других обстоятельств);
4) ст. 43 (о согласии на медицинское вмешательство) "Основ законодавства України про охорону здоров'я";
5) ч І., ст. 2, п. 1. Конвенции о правах ребёнка (Государства участники... обеспечивают все... права... без какой-либо дискриминации, независимо от состояния здоровья... ребёнка);
6) ст. 1, п. 1(а) Конвенции о борьбе с дискриминацией в области образования ("выражение <дискриминация> охватывает всякую разницу, исключение, ограничение... по признаку... убеждений..., что имеет целью или следствием уничтожения или нарушения равенства отношений в области образования и в частности... закрытие для какого-либо лица или группы лиц доступа к образованию любой ступени или типа");
7) ч. І., ст. 2, п. 2 Конвенции о правах ребёнка (Государства-участники принимают все необходимые меры для обеспечения защиты ребёнка от всех форм дискриминации или наказания на основании статуса, деятельности, выражаемых взглядов или убеждений ребёнка, родителей ребёнка, законных опекунов или других членов семьи.);
8 ) ч. І., ст. 18, п. 3 Конвенции о правах ребёнка (Государства-участники принимают все необходимые меры для обеспечения того, чтобы дети, родители которых работают, имели право пользоваться предназначенными для них службами и учреждениями по уходу за детьми.)
9) ч. І., п. 11 части 1 Европейской Социальной Хартии (о праве каждого человека на использование любых мероприятий, которые позволяют ему обеспечить самый высокий досягаемый уровень здоровья);
10) ст. 12, Закону Украины "Про захист населення від інфекційних хвороб" (о прививке по согласию после предоставления объективной информации).

Проведение профилактических прививок предусмотрено в Законе Украины "Про захист населення від інфекційних хвороб" от 6 апреля 2000 года.
Статья 12. Профилактические прививки
Профилактические прививки против дифтерии, коклюша, кори, полиомиелита, столбняка, туберкулеза являются обязательными и включаются в календарь прививок.
Работники отдельных профессий, производств и организаций, деятельность которых может привести к: заражение этих работников и (или) распространение ими инфекционных болезней, подлежат обязательным профилактическим прививкам также против других соответствующих инфекционных болезней. В случае отказа или уклонения от обязательных профилактических прививок в порядке, установленном законом, эти работники отстраняются от выполнения отмеченных видов работ. Перечень профессий, производств и организаций, работники которых подлежат обязательным профилактическим прививкам против других соответствующих инфекционных болезней, устанавливается Кабинетом Министров Украины.
В случае угрозы возникновения особенно опасной инфекционной болезни или массового распространения опасной инфекционной болезни на соответствующих территориях и объектах могут проводиться обязательные профилактические прививки против этой инфекционной болезни за эпидемическими показаниями.
Решения о проведении обязательных профилактических прививок за эпидемическими показаниями на соответствующих территориях и объектах принимают главный государственный санитарный врач Украины, главный государственный санитарный врач Автономной Республики Крым, главные государственные санитарные врачи областей, городов Киева и Севастополя, главные государственные санитарные врачи специально уполномоченных центральных органов исполнительной власти по вопросам обороны, внутренних дел, охраны государственной границы, Службы безопасности Украины.
Медицинские работники, которые проводят профилактические прививки, должны иметь соответствующую подготовку по вопросам их проведения и обязаны предоставить объективную информацию лицам, которым проводится прививка, или их законным представителям об эффективности профилактических прививок и о возможных поствакцинальных осложнениях.
Профилактические прививки проводятся после медицинского осмотра лица в случае отсутствия у него соответствующих медицинских противопоказаний.
Совершеннолетним дееспособным гражданам профилактические прививки проводятся при их согласии после предоставления объективной информации о прививке, последствия отказа от них и возможных поствакцинальных осложнений. Лицам, которые не достигли пятнадцатилетнего возраста или признанные в установленном законом порядке недееспособными, профилактические прививки проводятся при согласии их объективно информированных родителей или других законных представителей. Лицам в возрасте от пятнадцати до восемнадцати лет или признанные судом ограниченно дееспособными профилактические прививки проводятся при их согласии после предоставления объективной информации и по согласию объективно информированных родителей или других законных представителей этих лиц. Если лицо и (или) его законные представители отказываются от обязательных профилактических прививок, врач имеет право взять у них соответствующее письменное подтверждение, а в случае отказа дать такое подтверждение - засвидетельствовать это актом в присутствии свидетелей.
Статья 15. Предотвращение инфекционным заболеванием в детских учреждениях
Приём детей в воспитательные, учебные, оздоровительные и другие детские учреждения проводится при наличии соответствующей справки учреждения здравоохранения, в котором ребёнок находится под медицинским присмотром. Справка выдаётся на основании данных медицинского осмотра ребёнка, если отсутствуют медицинские противопоказания для его пребывания в этом учреждении, а также если ему проведены профилактические прививки согласно с календарём прививок и он не находился в контакте с больными инфекционными болезнями или бактерионосителями.
Детям, которые не получили профилактических прививок согласно с календарём прививок, посещение детских учреждений не разрешается. В случае, если профилактические прививки детям проведено с нарушением установленных сроков в связи с медицинскими противопоказаниями, при благополучной эпидемической ситуации по решению консилиума соответствующих врачей они могут быть приняты в соответствующее детское учреждение и посещать его.

Вашему вниманию предоставляется полезный материал, в котором рассказывается как можно посещать ребёнку детские учреждения без профилактических прививок.

В детсад - без прививок
Киевлянка, воспользовавшись коллизией (прим. ред.: противоречием) в законодательстве, смогла отдать своего ребёнка в детсад, обойдя обязательную профилактическую вакцинацию.
Перед родителями, которые рассматривают вакцинопрофилактику не как универсальное средство против заражения инфекционными болезнями, а как серьёзное медицинское вмешательство в организм ребёнка, рано или поздно появляется проблема. По закону, в детсад или школу невозможно оформить малыша, если у него нет соответствующих прививок (разве что, когда есть медицинские противопоказания). Случай Наталии Колесник, по-видимому, уникальный в Украине: женщина добилась своего вполне законным путём! Своим опытом она делится с "Экспрессом".
- Госпожа Колесник, вас предупреждали о возможных последствиях в случае отказа от вакцинации?
- Конечно, я хорошо знаю и о страшных последствиях инфекционных болезней, и о том, что мой ребёнок может быть опасным для других детей в коллективе (взвесьте, вакцинированных!). Однако, имея собственный грустный опыт с детства, я твёрдо решила, что своему ребёнку прививок не буду делать никогда. В конечном итоге, почему за рубежом, в частности в соседней России, родители имеют право выбора, а мы нет?!
- Но как вам удалось обойти пятнадцатую статью Закона "Про захист населення від інфекційних хвороб", где указано, что детям, которым не сделали прививки в соответствии с календарем, посещение детсадов запрещено?
Я воспользовалась и другими законами, в первую очередь - Конституцией Украины. И нашла достаточно много противоречий между ними. В первую очередь имею в виду 53 статью Конституции: "Полное общее среднее образование является обязательным. Государство обеспечивает доступность и бесплатность дошкольного, полного общего среднего образования в государственных и коммунальных учебных заведениях; развитие дошкольного образования...". С этой статьёй согласовывается и статья 28/1 Закона Украины "Про дошкільну освіту", которая гарантирует ребёнку бесплатное дошкольное образование в государственных и коммунальных дошкольных заведениях. Кроме того, эта же статья Конституции чётко толкует, что "никому не может быть отказано в праве на образование, и государство должно создать возможности для реализации этого права".
Все эти рассуждения я и изложила в заявлении на имя главного врача поликлиники, когда мне отказались выдавать медицинскую карточку для оформления ребёнка в детсад.
- То есть, вам всё-таки отказывали?
- Конечно, и не раз! Переписка у нас была активная, а главному врачу приходилось переписываться ещё и с санэпидемстанцией, с министерством. А я стояла на своём: "договариваться" с врачами мне не хотелось, я знала, что закон всё-таки на моей стороне. А, чтобы ускорить дело, написала заявление с просьбой выдать мне листок неработоспособности – по уходу за ребёнком. Ведь, по логике, если медики не позволяют ему посещать садик, то на то должна быть объективная причина. По-видимому, это стало своеродным катализатором решения на мою пользу.
Но главное, почему я выиграла, - это закон. Опять же, по 8 статье Конституции, в Украине признаётся и действует принцип верховенства права. То есть Конституция Украины имеет наивысшую юридическую силу, а остальные законы и другие нормативно-правовые акты принимаются на основе Конституции Украины. Всё принятое должно отвечать Основному Закону. А это означает, что обращение в суд для защиты конституционных прав гарантируется. Поэтому, по Конституции, никто ни к чему не может нас заставить, даже к прививкам! Так что "Закон о защите населения" противоречит Конституции Украины. Этой коллизией я и воспользовалась. Возможно, мой опыт станет полезным и другим родителям, которые имеют такую же позицию относительно вакцинации, что и я.
Ирина Львова (газета „Експрес”, 23-30 ноября 2006 года).

В статье использованы извлечения из законодательства Украины по состоянию на 09 февраля 2007 г. В последующем возможны внесение изменений и дополнений, поэтому необходимо следить за состоянием действующего законодательства Украины.
Официальный сайт Верховной Рады Украины: www.rada.kiev.ua

Материал подготовил Вячеслав Богданов.
E-mail: vyacheslav_bgd@mail.ru, 09.02.07 г.


Заява про відмову від щеплень
Последний раз редактировалось Вячеслав Богданов Вт июн 10, 2008 9:58 pm, всего редактировалось 3 раз.





Аватар пользователя
Вячеслав Богданов
Учасник iнiцiативної групи
Сообщений: 1143
Зарегистрирован: Вс сен 04, 2005 3:48 pm
Откуда: родовое поселение Благодатные родники, Одесская обл.
Контактная информация:

Сообщение Вячеслав Богданов » Пт мар 09, 2007 11:01 pm

Багато батьків хвилює питання "Як не робити своїй дитині щеплення?" Про це Ви можете прочитати в цій статті.

Відмова від щеплень для дитини

Батьки мають законне право не робити своїй дитині щеплення.
Про шкоду щеплень, їхні можливі наслідки для здоров'я дітей – це окрема тема. Про це можна прочитати в публікаціях Галини Червонськой, Олександра Котока "Безжальна імунізація" (прим.: сайт автора - http://www.homeoint.org/kotok/) тощо.
Батьки можуть відмовитися од щеплень для своєї дитини з самого її народження.
Так, коли батьки після народження дитини викличуть до себе дитячого педіатра, то він говоритиме про необхідність робити щеплення вашій дитині. Ви можете написати заяву, що відмовляєтеся од щеплень і берете на себе повну відповідальність за здоров'я дитини.
Окрім цього, якщо ви виїжджаєте в інше місто на постійне місце проживання, то можете і з цієї причини відмовитися од щеплень.
Взагалі, батьки можуть відмовитися од щеплень у будь-який момент, написавши відповідну заяву в дитячій поліклініці.
Ніхто не може Вас змусити зробити своїй дитині щеплення. Так, у статті 27 Конституції України визначено, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Відмова від щеплень для дитини відповідає нормам законодавства, зокрема:
1) ст.19 Загальної Декларації Прав Людини (кожна людина має право на волю переконань);
2) ст. 26 Загальної Декларації Прав Людини і ст. 43 Конституції України (про право на освіту, у тому числі дошкільну);
3) ст. 3, ч. 1 Закону України „Про освіту” (про можливості одержання освіти громадянами України незалежно від стану здоров'я, переконань і інших обставин);
4) ст. 43 (про згоду на медичне втручання) "Основ законодавства України про охорону здоров'я";
5) ч І., ст. 2, п. 1 Конвенції про права дитини (Держави учасники... забезпечують усі... права... без якої-небудь дискримінації, незалежно від стану здоров'я... дитини);
6) ст. 1, п. 1(а) Конвенції про боротьбу з дискримінацією в області освіти ("вираз <дискримінація> охоплює всяку різницю, виняток, обмеження... по ознаці... переконань..., що має на меті або наслідком знищення або порушення рівності відносин в області освіти і зокрема... закриття для якої-небудь особи чи групи осіб доступу до освіти будь-якої ступіні чи типу");
7) ч. І., ст. 2, п. 2 Конвенції про права дитини (Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім'ї.);
8) ч. І., ст. 18, п. 3 Конвенції про права дитини (Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб діти, батьки яких працюють, мали право користуватися призначеними для них службами й установами по догляду за дітьми.)
9) ч. І., п. 11 частини 1 Європейської Соціальної Хартії (про право кожної людини на використання будь-яких заходів, що дозволяють йому забезпечити найвищий досяжний рівень здоров'я);
10) ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (про щеплення за згодою після надання об’єктивної інформації).

Проведення профілактичних щеплень передбачено в Законі України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 6 квітня 2000 року.Стаття 12. Профілактичні щеплення
Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до: зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
Рішення про проведення обов'язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об'єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань оборони, внутрішніх справ, охорони державного кордону, Служби безпеки України.
Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов'язані надати об'єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань.
Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації та за згодою об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Стаття 15. Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих закладах
Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.
Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Вашій увазі надається корисний матеріал, в якому розповідається як можна відвідувати дитині дитячі установи без профілактичних щеплень.

У дитсадок - без щеплень
Киянка, скориставшись колізією в законодавстві, змогла віддати свою дитину в дитсадок, обминувши обов'язкову профілактичну вакцинацію.
Перед батьками, які розглядають вакцинопрофілактику не як універсальний засіб проти зараження інфекційними хворобами, а як серйозне медичне втручання в організм дитини, рано чи пізно постає проблема. За законом, у дитсадок чи школу неможливо оформити малюка, якщо він не має відповідних щеплень (хіба тоді, коли є медичні протипокази). Випадок Наталії Колесник, мабуть, унікальний в Україні: жінка домоглася свого цілком законним шляхом! Своїм досвідом вона ділиться з "Експресом".
- Пані Колесник, вас попереджали про можливі наслідки у випадку відмови від вакцинації?
- Авжеж, я добре знаю і про страшні наслідки інфекційних хвороб, і про те, що моя дитина може бути небезпечною для інших дітей у колективі (зважте, вакцинованих!). Однак, маючи власний сумний досвід з дитинства, я твердо вирішила, що своїй дитині щеплень не робитиму ніколи. Врешті, чому за кордоном, зокрема в сусідній Росії, батьки мають право вибору, а ми ні?!
- Але як вам вдалося обминути п'ятнадцяту статтю Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", де вказано, що дітям, яким не зробили щеплення відповідно до календаря, відвідування дитсадків заборонене?
Я скористалася й іншими законами, насамперед - Конституцією України. І знайшла чимало суперечностей між ними. Насамперед маю на увазі 53 статтю Конституції: "Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної освіти...". З цією статтею узгоджується й стаття 28/1 Закону України "Про дошкільну освіту", яка гарантує дитині безплатну дошкільну освіту в державних і комунальних дошкільних закладах. Крім того, ця ж стаття Конституції чітко тлумачить, що "нікому не може бути відмовлено в праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права".
Всі ці міркування я й виклала у заяві на ім'я головного лікаря поліклініки, коли мені відмовились видавати медичну картку для оформлення дитини у дитсадок.
- То вам все-таки відмовляли?
- Авжеж, і не раз! Листування в нас було активне, а головному лікареві доводилося листуватися ще й з санепідемстанцією, з міністерством. А я стояла на своєму: "домовлятися" з лікарями мені не хотілось, я знала, що закон все-таки на моєму боці. А щоб прискорити справу, написала заяву з проханням видати мені листок непрацездатності - на догляд дитини. Адже, за логікою, якщо медики не дозволяють їй відвідувати садок, то на те мусить бути об'єктивна причина. Мабуть, це стало своє рідним каталізатором рішення на мою користь.
Та головне, чому я виграла, - це закон. Знову ж таки, за 8 статтею Конституції, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Тобто Конституція України має найвищу юридичну силу, а решта законів та інших нормативно-правових актів ухвалюють на основі Конституції України. Все ухвалене мусить відповідати Основному Закону. А це означає, що звернення до суду для захисту конституційних прав гарантується. Отож, за Конституцією, ніхто ні до чого не може нас примусити, навіть до щеплень! Так що "Закон про захист населення" суперечить Конституції України. Цією колізією я й скористалась. Можливо, мій досвід стане у пригоді й іншим батькам, які мають таку ж позицію щодо вакцинації, що і я.
Ірина Львова (газета „Експрес”, 23-30 листопада 2006 року).

У статті використані витяги з законодавства України за станом на 09 лютого 2007 р. У подальшому можливі внесення змін і доповнень, тому необхідно стежити за станом чинного законодавства України.
Офіційний сайт Верховної Ради України: www.rada.kiev.ua

Матеріал підготував Вячеслав Богданов
E-mail: vyacheslav_bgd@mail.ru, 09.02.07 р.


Заява про відмову від щеплень


Вернуться в «Юридические вопросы по родовому поместью»

Кто сейчас на форуме

Количество пользователей, которые сейчас просматривают этот форум: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость